У зв"язку з тим, що потерпілі: Сидельникова Тетяна Володимирівна, Рибалко Микола Анатолійович, Поповський Віктор Федорович, Орехова Катерина Олексіївна не отримують поштові відправлення за місцем проживання, Донецький апеляційний суд повідомляє, що апеляційний розгляд у кримінальному провадженні відносно Бермана В'ячеслава Сергійовича та Шарапова Івана Сергійовича за ч.2 п. 4,6,9,12 ст. 115, ч. 3 ст. 289, ч.3 ст. 146, ч. 4, ст. 187 КК України відкладено на 11:00 годину 22 квітня 2021 р. за адресою: м. Бахмут, вул. Свободи, 10.
Сидельниковій Т.В., Рибалко М.А., Поповському В.Ф., Орєховій К.О. пропонується з`явитися до Донецького апеляційного суду, який розташований за адресою: м. Бахмут, Донецька обл., вул. Свободи, буд. 10, для участі у сідовому засіданні.
З судовими рішеннями апеляційного суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua/ за єдиним унікальним номером справи 219/6929/15-к.
Одночасно повідомляю, що на адресу Донецького апеляційного суду 02.03.2021 надійшли зміни до апеляційної скарги від прокурора Овчаренка О.Ф.
Нижче текст для ознайомлення:
До судової палати у кримінальних справах Донецького апеляційного суду
Прокурора який приймав участь у розгляді кримінальних проваджень № 12015050150001455 та № 12015050150001148
стосовно Бермана В.С. та Шарапова І.С.
прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області
Овчаренка Олександра Федоровича
м. Бахмут вул. Миру 45
prok-art@ukr.net
на вирок Артемівського міськрайонного суду від 21 листопада 2016 року
ЗМІНИ ДО АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
у відповідності з положеннями ст. 403 КПК України
Вироком Артемівського міськрайонного суду від 21 листопада 2016 року
Бермана В’ячеслава Сергійовича, 11.04.1994 р.н., українця, громадянина України, не працюючого, судимого 29.09.2009 Артемівським міськрайонним судом за ст.ст. 186 ч. 2, 186 ч. 3, 70 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі, зареєстрованого за адресою м. Артемівськ вул. Чехова 8 кв. 32, який мешкає за адресою м. Бахмут (Артемівськ) вул. Артема 62 кв. 13
та
Шарапова Івана Сергійовича, 08.12.1993 р.н., українця, громадянина України, не працюючого, судимого 29.09.2009 Артемівським міськрайонним судом за ст. 187 ч. 3 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого 15.12.2014 УДО на 1рік 9 місяців 24 дні, зареєстрованого за адресою м. Бережани Тернопільської області вул. Чорновола 8, мешкаючого за адресою м. Артемівськ вул. Михайлівська 23А,
визнано винними у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, п.4, п.6, п. 9, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та засуджено кожного з них до покарання у виді довічного позбавлення волі.
В судовому засіданні встановлено, що 06.04.2015 Шарапов І.С. та Берман В.С., разом з невстановленими особами таємно викрали майно Поповського В.Ф. на суму 18497,49грн. 06.05.2015 Берман В.С. та Шарапов І.С. з метою заволодіння чужим майном напали на водія автомобіля “Таксі” Орєхова О.О., незаконно позбавили його волі та заволоділи автомобілем, а у подальшому скоїли вбивство Орєхова О.О. з корисливих мотивів, з особовою жорстокістю, з метою приховати інший злочин, за попередньою змовою групою осіб, спричинивши шкоду на суму 5419,5 та 99405,6 грн. при обставинах вказаних у вироку суду.
На вказаний вирок прокурором, який приймав участь у розгляді вказаного кримінального провадження було подано апеляційну скаргу про зміну вироку суду в частині уточнення невідбутої части покарання Шараповим І.С.
Від зазначених в апеляційній скарзі вимог відмовляюся, та прошу розглянути вказані зміни до апеляційної скарги в порядку ст. 403 КПК України.
Не оспорюючи обставини скоєння Барманом В.С. та Шараповим І.С. кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, п.4, п.6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, вид та міру призначеного Берману В.С. та Шарапову І.С. покарання, вважаю що вирок Артемівського міськрайонного суду від 21 листопада 2016 підлягає зміні на підставі ст.409 КПК України у зв’язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Згідно обвинувачення визнаного доведеним і викладеним у вироку Артемівського міськрайонного суду від 21.11.2016, дії Бермана В.С. та Шарапова І.С. за фактом скоєння ними злочину 06.05.2015, які з метою заволодіння чужим майном напали на водія автомобіля “Таксі” Орєхова О.О., незаконно позбавили його волі та заволоділи автомобілем, а у подальшому скоїли вбивство Орєхова О.О. з корисливих мотивів, з особовою жорстокістю, за попередньою змовою групою осіб, спричинивши шкоду на суму 5419,5 та 99405,6 грн. також кваліфіковані за п.9 ч. 2 ст.115 КК України, як вчинення умисного вбивства з метою приховати інший злочин.
Разом з тим у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 лютого 2020 року зазначено, що згідно показань Бермана В.С. та Шарапова І.С., а також досліджених судом доказів, дії засуджених охоплювались єдиним умислом, направленим на вбивство потерпілого та заволодіння його майном, а тому додаткової кваліфікації за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, як вчинення умисного вбивства з метою приховати інший злочин, вони не потребують.
Таким чином з обвинувачення визнаного доведеним і викладеним у вироку Артемівського міськрайонного суду від 21.11.2016 відносно Бермана В.С. та Шарапова І.С. підлягає виключенню обвинувачення їх у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України як недоведеного, що вказує на допущене Артемівським міськрайонним судом неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування кримінального закону, який не підлягав застосуванню.
Відповідно до ч.3 ст.404 КПК України під час розгляду апеляційної скарги вважаю за необхідне додатково допитати Бермана В.С. та Шарапова І.С.
Відповідно до ст. 409 КПК України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для зміни судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. п.6 ч.1 ст. 393, ч.4 ст. 36, п. 2 ч.1 ст. 407, ст. 409, ст. 413 КПК України,
П Р О Ш У :
_03_03.png)
