27 квітня 2021 року колегія суддів Донецького апеляційного суду залишила без змін ухвалу суду першої інстанції, якою відносно підозрюваного Л. застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.
Органом досудового розслідування військовослужбовець Л. підозрюється у тому, що у грудні 2020 року застосував насильство щодо підлеглого, внаслідок якого потерпілий отримав численні тілесні ушкодження брюшної порожнини. Дії підозрюваного кваліфіковані за ч. 4 ст. 426-1 Кримінального кодексу України, як перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинених в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
У грудні 2020 року слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області застосував до Л. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його на гауптвахті.
Під час досудового розслідування прокуратура неодноразово зверталася до слідчого судді з клопотаннями про продовження строку застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного. У подальшому слідчим суддею місцевого суду змінено запобіжний захід стосовно Л. на домашній арешт за місцем реєстрації, із забороною залишати житло цілодобово.
Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 25 березня 2021 року залишено без задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосування домашнього арешту стосовно Л. та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання на строк два місяці із покладенням обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Прокурор в апеляційній скарзі на вказану ухвалу зазначив, що суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання, оскільки підозрюваний може впливати на свідків, знищити документи, просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Колегія суддів Донецького апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що враховуючи особу підозрюваного, обставини, за яких Л. підозрюють у вчиненні злочину, вагомість наявних доказів обґрунтованості підозри, слідчий суддя правильно дійшов висновку, що клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не підлягає задоволенню та застосував запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.
На думку колегії суддів, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання стосовно Л. є найбільш прийнятним та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З текстом вказаного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером 234/17300/20.
За інформацією пресслужби Донецького апеляційного суду
E-mail: press@dna.court.gov.ua
_03_03.png)
